Сьогодні, передчасно помер справжній Патріот своєї Батьківщини, людина з ім’я якої пов’язано становлення, розбудова та розвиток Військового інституту – генерал-майор Журавель Олександр Федорович.

Олександр Федорович народився 7 квітня 1926 року в селі Короп Чернігівської області у звичайній сільській родині. По закінченні 7-го класу 21 червня 1941 року разом з братом Миколою повернувся до рідного села на літні канікули. Проте вже наступного дня його односельців приголомшила страшна звістка про початок війни.

Олександр Федорович потрапив до кулеметної роти запасного полку. У червні 1944 року 6-та стрілецька бригада, в якій служив Олександр Федорович у складі військ 1-го Білоруського фронту, готувалась до боїв з фашистськими загарбниками.

Далі були важкі місяці війни. Спочатку бригада форсувала Західний Буг, а потім у складі 69-ї армії 1-го Білоруського фронту визволяла від гітлерівців польське місто Люблін. Після Вісло-Одерської операції 1945 року війська 1-го Білоруського фронту вийшли до кордону з Німеччиною, де почали переукомплектовувати деякі підрозділи.

У той час серед командирів почали ширитися чутки про можливе відправлення військ на Далекий Схід за підсумками Ялтинської конференції. Наприкінці квітня військову частину, в якій служив Олександр Федорович, направили в селище Шкотово у Примор’ї. Саме в дорозі, у залізничних вагонах військові дізналися радісну звістку про перемогу. Проте кожен з них розумів, що для них війна ще не закінчилася.

Олександр Федорович брав участь у війні проти Японії, де отримав важке поранення та контузію. У госпіталі його поставили на ноги. Олександру Журавлю довелося пройти нові випробування. Хлопцю, який прослужив 7 років строкової служби, відмовляли у вступі до військового училища, адже він упродовж двох років перебував на окупованій території в рідному селі Короп.

Проте Олександр Журавель не здався. Зібравши необхідні документи, 1951 року вступив на курси лейтенантів фінансової служби, які закінчив з відзнакою та званням лейтенанта. Саме так і розпочалася його офіцерська служба, яка тривала 35 років. За цей час Олександр Федорович служив у найвіддаленіших куточках країни — на Чукотці, на Камчатці, а згодом у Ленінграді. І лише 1957 року здійснилася найзаповітніша мрія Олександра Журавля — він вступив на військовий факультет при Московському фінансовому інституті. Круті щаблі офіцерської кар’єри від лейтенанта до генерал-майора Олександр Журавель подолав з честю та гідністю.

Нещодавно Олександр Журавель та колектив Військового інституту відсвяткував його 90-річний ювілей.

Командування та особовий склад висловлює щирі слова співчуття близьким та рідним Олександра Федоровича. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях, а його вдячні учні та вихованці завжди пам’ятатимуть його мудрі життєві настанови, людини, яка пройшла крізь пекло і виборювала для нас гідне життя!