З особовим  складом інституту проведені заходи  щодо відзначення Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Урок пам‘яті відбувся із слухачами курсів військової підготовки військовослужбовців рядового та сержантського складу.  Спочатку присутні переглянули виступ переможниці конкурсу  «Євробачення 2016» Джамали. Голова ради ветеранів  Дорохов М.С., якій в свій час  працював з представниками цього народу, що були  виселені до Таджикистану, розповів історію цих подій.

Депорта́ція кри́мських тата́р— примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, розпочате 18 травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримців і проголосила

Попри те, що представники кримськотатарського народу воювали в лавах Червоної Армії і навіть брали участь у партизанському русі, підставою для депортації стало звинувачення в співпраці з Третім Рейхом.

Кримських татар, що воювали в частинах Червоної Армії, після демобілізації також було піддано депортації. Відомі винятки, коли окремих офіцерів з числа кримців не було вислано до місця депортації як спецпереселенців (наприклад, двічі Герой  Радянського Союзу Амет-Хан Султан), проте їм було заборонено жити в Криму.

Операція з депортації почалася рано вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі . Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.

Курсанти ознайомилися з літературою по події того часу, що була представлена бібліотекою інституту. Особовий склад переглянув художній фільм  «Хайтарма», якій створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року.