Відверто, цікаво та неординарно у Вінниці дискутували з приводу комунікаційно-контентної безпеки в умовах гібридно-месіанської агресії путінської Росії та інформаційної протидії ворогу. Винесена на обговорення тема викликала неабияку полеміку між досвідченими військовими журналістами та цивільними колегами.

В рамках промоакції щодо необхідності підготовки фахівців з комунікаційно-контентної безпеки в умовах путінської агресії відбувся захід у форматі «круглого столу» за участю професорсько-викладацького складу кафедри військової журналістики Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, журналістів Вінниччини та студентів-журналістів Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Kоцюбинського. Гості обмінялися думками з колегами щодо необхідності донесення до пересічного читача змісту та роз’яснення понять «комунікаційно-контентна безпека», «гібридно-месіанська агресія», «кремлівська Росія», «путінські терористи» тощо. До слова, дані поняття найкоректніше описують події, що відбуваються в Україні останні два роки.

– Інформаційна війна – визначення минулого століття. Зараз ми говоримо, що проти нас ведеться комунікаційно-контентна агресія, і саме в цій площині потрібно протистояти нашому ворогу, – зазначив доцент кафедри Валерій Король. –Чому ми вживаємо вислів саме «месіанська агресія»? Загарбник запевняє, що несе визволення, світло, тепло та любов, але при цьому він знищує все живе, інфраструктуру життя, намагаючись створити атмосферу страху та недовіри.

Своєю чергою, доцент кафедри, кандидат історичних наук Григорій Любовець стверджував, що, займаючись аналізом відкритих джерел ще у 2008-2009 роках, фахівці виходили на проблему протистояння між Україною та Росією. І публічно говорили про те, що гіпотетично ця країна може стати агресором.

– А нині комунікаційно-контентний інструментарій ворога, починаючи з телебачення і закінчуючи новітніми засобами комунікації, настільки сильний, що переграв навіть ті ж Нідерланди. Хоча це й демократична, відкрита і вільна країна, але путінські пропагандисти  зуміли переорієнтувати частину її населення  на свій лад, – відмітив Григорій Любовець.

До того ж, проблем в інформаційному протистоянні ворогу завдає і той факт, що в Україні нема офіційного стану війни, коли вводиться цензура. В умовах проведення АТО діють закони мирного часу, що створювало на початковому етапі певні негаразди у взаємовідносинах цивільних журналістів з військовим відомством. Водночас журналістів цікавило питання оперативності і об’єктивності подачі новин з фронту.

– Все залежить від того, наскільки підготовлений прес-офіцер, який повинен надати необхідну інформацію журналісту, але разом з тим не відкрити військову таємницю і настільки професійним є сам журналіст. Саме проблеми, що виникають під час комунікації армії і медіа в умовах гібридної агресії, коли основна протидія зосереджена в інформаційному просторі, постала гостра необхідність переосмислити зміст і наповнення підготовки фахівців, здатних протидіяти сучасним викликам, ризикам і загрозам. Це спонукало нас до створення кафедри військової журналістики у ВІКНУ імені Тараса Шевченка, впроваджуючи новітні освітні стандарти,  – підкреслив професор кафедри, заслужений журналіст України Олександр Клубань.

Так, 30 вересня минулого року ідею про створення  кафедри військової журналістики вдалося втілити в життя. Як стверджують ініціатори, у методику викладання впроваджено значні інноваційні рішення.

– Ми запровадили два комплекси:  підготовка рівня бакалавра – військова журналістика і соціальні комунікації, та магістерський блок – комунікаційно-контентна безпека. Дисципліни, які викладаються, в абсолютній більшості нові, практично розроблені нашим колективом ексклюзивно і майже ніде не викладаються в такому форматі, – запевнив Олександр Клубань.

Цього року у ВІКНУ планують набрати на навчання чотирнадцять курсантів за спеціальністю «журналістика». Викладачі чекають на розумних, вмотивованих, патріотично налаштованих та фізично здорових хлопців і дівчат.

– Перегравати в контенті можна знаннями, досвідом та розумом. Це все можливо у молодому віці, адже сучасні знання – це знання горизонту. Можливості самореалізації у військово-безпековому секторі відкривають великий простір творчих здібностей. Нині армія досить сучасна, а з часом стане і інноваційною, яка буде давати велику можливість як самореалізації, так і розвитку на всіх рівнях, – переконаний Григорій Любовець.

У ході дискусії у студентів-журналістів виникли певні запитання щодо розрізнення понять «військовий журналіст» та «воєнний кореспондент», чи має військовий журналіст брати до рук зброю та як подавати в  стрічку новин позитив, якщо на війні переважають втрати. Та найбільше діючих та майбутніх журналістів цікавило питання, чи будуть проводитися курси з протидії путінській агресії для фахових журналістів.

– Такі курси пройшли минулого року. Ми підготували прес-офіцерів для різних підрозділів, які перебувають безпосередньо в зоні бойових дій. Втім, цей рік не стане винятком, і на базі нашого інституту планується проведення спеціальних курсів для офіцерів інформаційно-медійних структур, цивільно-військового співробітництва та по роботі з особовим складом. Фактично ми готуємо потенційних прес-офіцерів. Адже після такого навчання людина матиме відповідний сертифікат і зможе працювати за новим фахом у військах, – запевнив аудиторію Олександр Клубань.

Варто зазначити, що така зустріч проводиться вже не вперше. На початку місяця викладачі завітали до Чернігова, а після Вінниці планують налагодити співпрацю з колегами в інших регіонах країни, з метою професійної орієнтації потенційних абітурієнтів для вступу до ВІКНУ на спеціальність «журналістика».

Крім проведених зустрічей з журналістами та студентами гості з Києва мали можливість подискутувати з ведучою Мариною Тепленко у програмі «Особлива думка», яка цього тижня вийде в ефірі Вінницького обласного телебачення (ТРК"ВІНТЕРА").

Ярослава Зоріна. 
“Крила України”.
Фото автора