Курсанти Військового інституту долучилися до загальнодержавних заходів щодо вшанування 82-ї річниці жертв Голодоморів 1932-1933 років, які мали місце в України та за її межами.

Так, 27 листопада за ініціативи Студентського парламенту та Курсантської ради у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка курсанти разом зі студентами запалили свічки та вшанували пам’ять жертв Голодоморів та провели мітинг-реквієм де поділились спогадами своїх дідусів та бабусь, які пережили ті страшні роки сталінських репресій проти українського народу.

28 листопада курсантський актив Військового інституту долучився до загальнодержавних заходів за присутності Президента України – Верховного головнокомандувача Збройних Сил України Петра Порошенка де взяли участь у церемонії вшанування пам’яті невинно убієнних голодом українців у 1932-1933 роках, яка відбулася у Національному музеї “Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні”.

29 листопада 2015 року в Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” для військовослужбовців Військового інституту відбулась лекція професора Мирослави Антонович “Голодомор як злочин геноциду проти українського народу згідно з міжнародним правом”.

 На лекції мова йшла про суб’єктивну та об’єктивну сторони злочину Голодомору-геноциду проти українського народу, зокрема, намір знищити його, створивши такі життєві умови, які були розраховані на знищення української нації – у світлі Конвенції ООН про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948 року та звичаєвого міжнародного права.

За ініціативи Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” та дитячої фольклорної школи “Орелі” НЦНК “Музей Івана Гончара” за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору курсанти переглянули дитячу виставу про Голодомор “Хлібчик для ангела”.

Особливість вистави полягає в тому, що музей чи не вперше підійшов до вирішення вічного питання: як розповідати дітям про Голодомор. І відповідь на нього дають 5-16-річні юні актори. Вистава проходить in situ в музейній експозиції, яка служить декорацією для вистави, в чому й полягає специфіка сценографічного вирішення. Дія вистави відбувається у двох часових вимірах: сьогодення і 1933 рік. Ясик і Софійка залишаються самі удома, від нудьги малий шибеник робить спробу зліпити іграшку з хліба, за що отримує научання від сестрички, а потім у сні діти потрапляють у село, де живе їхня прабабуся, і стають свідками того, як діти просять їсти, як знесилені люди шукають собі поживи, як активісти забирають останню дрібку зерна і картоплю. Прокидаються вони вже іншими дітьми, які знають шану хлібу, які знають свою історію, і запалюють свічку за убієнними та залишають шматочок хліба для ангела.

Сценарій вистави написала журналістка Ярослава Музиченко за оповіданням Анни-Марії Волосацької “Страшний сон”.

Командування Військового інституту висловлює подяку директору Національного музею "Меморіал" пам'яті жертв Голодомору в Україні" Олесі Стесюк за організацію просвітницької роботи з курсантами