Сьогоднішнє ранкове шикування на плацу Військового інституту відрізнялось від звичного. Відчувалось напруження і хвилювання. Молоде поповнення готувалося до  проведення стройового огляду з нагоди свого  першого польового виходу  до навчального центру «Десна». За останній тиждень, усі новобранці відчутно подорослішали. Щоденні тренування та заняття забезпечують очікуваний  результат. Вже не має в очах розгубленості, обличчя зосереджені, а в декого навіть занадто. Розрядити напруження вдається жартом: Чи всі іграшки із собою взяли?  - Тільки самі дорогі: ведмедика і поні…відповідають, посміхаючись новобранці.

Звучить команда і всі як один вже рівняються на начальника.  Доповідь про готовність до огляду і нова команда: на таку то кількість кроків кроком руш, речові мішки до огляду! Керують процесом перевірки курсанти старших курсів, усе відповідно встановлених правил та норм. Перевіряють кожного індивідуально згідно з описом визначеного майна. Вага зібраного речового мішка з амуніцією близько 14 кілограмів. Якщо до цього додати бронежилет та шолом – спеціальне спорядження усі 30.

Поруч з курсантами перевіряють і готовність офіцерів збору. План-конспекти по визначених дисциплінах, документацію та технічне забезпечення організації навчального процесу. Усе в нормі. Інструктують переважно командирів груп. Що можна, а про що варто забути. Особливу увагу новобранців зосередили на дотриманні правил безпеки під час практичних занять. За три тижні їм потрібно відпрацювати насичену програму з загальновійськових дисциплін: інженерна, вогнева підготовки, нова психологічна полоса перешкод, обкатка важкою технікою, марш-кидок із максимальним навантаженням та спорядженням. Усім цікаво як і що очікує попереду, а випробування, як відомо, найкращий спосіб зрозуміти хто ти і хто з тобою поруч. Ці три тижні для кожного новобранця є визначальними і вирішальними аби точно зрозуміти правильність свого вибору і перевірити себе на міць як фізичну так і моральну.

-Важко тим хто боїться, а той кому цікаво пізнавати нове і є бажання вчитися нудьгувати ніколи – говорить майбутній фінансист Костянтин Хохлов, - мій тато теж офіцер, і про свій перший польовий вихід не один раз розповідав мені. Буду старатись, аби і мені було, що розповісти своїм дітям.

На рівні з хлопцями і дівчата. Вимоги до всіх однакові і це певною мірою накладає на них більшого навантаження.

- До машини! – лунає команда.

І «струмочки» з колон по-одному потягнулися до визначених машин. Речі у багаж, самі у салон. Ось і починається їх перший і такий очікуваний, сповнений романтики марш. Легкої дороги та вдалого навчання! Чекаємо змужнілих, загартованих, щасливих першокурсників.