30 травня курсанти Військового  інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідали Канів та взяли участь у поминальній   ході з нагоди перепоховання видатного українського поета. 

Ініціювала захід, організатор проекту «Мистецький спецназ», заслужений працівник культури України Зоя Ружин. Разом з колегами-спецназівцями  народним декламатором Михайлом Орлюком та  співачкою Анною Солошиною створили унікальну атмосферу дійства. Вірші та пісні на слова Тараса Шевченка у їх виконанні звучали по-особливому проникливо та чуйно.

Зоя Володимирівна паломник  до Канева з багаторічним досвідом.  Більше 20-ти років поспіль вона організовує охочих вклонитися українському пророку.  Цього року паломництво було особливим. Сама організатор прокоментувала  його так:

 - Випадково з’ясувала, що мощі Миколи Чудотворця були перепоховані 22 травня. Уявляєте, дві найбільш шановані постаті в Україні і перепоховані в один день. Це символічно. Я попросила  у Євгена Навари, ікону з ликом чудотворця, яку він привіз з Афону. І ось Вона з нами. Ми, сьогодні, у молитвах згадали і нашого Кобзаря і улюбленого святого - Миколу-Чудотворця.

Щиро зустрів курсантів-паломників Мар’ян Піняк, генеральний директор шевченківського національного заповідника. – Наші двері для захисників України завжди широко відкриті. Вам, оборонцям держави, ми завжди раді. Тут, на могилі Шевченка  відбуваються справжні дива. Люди відкривають не лише поетову спадщину, а й себе через неї. Сила українського духу генерується тут і надихає до нових звершень. Приїздіть частіше - збагачуйтесь духовно! – закликав учасників зібрання Мар’ян Володимирович.

  Неймовірно цікавою виявилась екскурсії заповідником. Особисті речі Тараса Григоровича, його роботи. А ще велика кількість   унікальних експонатів-присвят Шевченку, котрі  вражають майстерністю виконання. Портрети: вишиті, намальовані, з насіння, декоровані соломою, різьблені з дерева. Унікальна колекція виданих «Кобзарів» та його перекладів іншими мовами. А ще відтворена хатина першого доглядача могили Шевченка - Івана Ядловського – який майже п’ятдесят років свого життя присвятив збереженню пам’яті українського генія. Про все це і багато іншого з неймовірним запалом розповідали старші наукові співробітники заповідника Ірина Паламарчук та Алла Яхимович.

Втомлені дорогою та спекою, але сповнені позитивних вражень учасники ходи повернулись до Києва. А для тих, хто ще не бував на могилі Тараса Шевченка радимо, не чекайте пам’ятних дат, вирушайте до Канева при першій ліпшій нагоді. Позитивні враження гарантовано.