«Доброго дня, українці!» - так звертається до молоді Герой України Володимир Жемчугов. Звертається так, аби присутні розуміли - усі ми українці.

  Так він привітався і з курсантами 2-го та 3-го курсів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

  Поруч з Героєм на зустрічі – його дружина Олена. Здається, вона найуважніший слухач, хоча чула ці слова сотні разів. Перед зустріччю - розкладені на столі книги: «Пункт дислокації Донбас», «Життя на нулі», «Точка відліку Схід». По закінченню – ті ж книги, які «луганський партизан» підписав і подарував курсантам на пам‘ять.  

  Історію за історією розповідає відважний чоловік… Увагу привертають протези Володимира. «Я пішов воювати в 40 років, коли був дорослим мужиком. А ви - такі молоді стали на захист України. Я знаю, що таке війна. Це страшно. Але ж захищати Батьківщину необхідно».

  Рік у полоні, без рук та зору. Десятки ФСБшників, сотні допитів, тисячі питань. Майже повна зневіра, але в фіналі нарешті свобода – Володимира звільнили у 2016 році. «Якщо ми втратимо молодь - ми втратимо Україну. Цього допустити ми не можемо» - наголошує Володимир Жемчугов.
 
  Заступник начальника Військового інституту з морально-психологічного забезпечення полковник Сергій Мотика вручив Володимиру Жемчугову грамоту за підтримку Української армії, військово-патріотичне виховання курсантів та вагомий внесок у справу розвитку сучасних Збройних Сил України.
 
Марина Дяків