У Центральному військовому клінічному госпіталі проходять реабілітацію та одужують від поранень чимало захисників України. Поруч із ними їх рідні та близькі  - підтримують та допомагають відновити сили та повернутися до повноцінного життя. Для курсантів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка зустрічі з бійцями стали доброю традицією. Цього разу майбутні офіцери познайомились із своїми старшими колегами Віталієм та Дмитром.

Віталій-випускник  академії  Сухопутних Військ. Отримав поранення правої ноги, рятуючи пораненого побратима. До ситуації ставиться з гумором – каже, що снайпер попався людяний. Після одужання планує повернутися до служби .

А ось Дмитру- випускнику Одеської Морської академії, поталанило менше. Сам родом з Хмельницького, отримав поранення під час розвідки місцевості. Ліву стопу довелося ампутувати. Герой сповнений рішучості пройти повну реабілітацію та знову стати у стрій. 

З’ясувалося, що у курсанта Владислава Опружака багато спільних знайомих з Віталієм. Владислав також ветеран АТО і знайомий з багатьма товаришами Віталія. Говорили про різне. Шукали та згадували спільних знайомих по частинах та спортивних змаганнях. Склалося відчуття, що військові це реально одна велика родина. Не залежно від того який інститут чи академію ти закінчив, якщо був активним та займався спортом спільних друзів чимало.

- Враження від відвідування самі позитивні, тай хлопцям приємно, - говорить курсант Олександр Сідіченко, -  вони для мене дійсно герої. Важливо розуміти, що поки ми навчаємось нас самовіддано  захищають наші старші колеги. Я вдячний хлопцям за їх хоробрість та бажаю швидше одужати.